У Ніжині триває реновація двоповерхового житлового будинку в межах проєкту Teplo. Для нього використовують фасадні панелі заводського виготовлення з дерев’яною конструкцією, целюлозним утеплювачем і вже встановленими вікнами. Це дозволяє виконати значну частину робіт ще до доставки панелей на об’єкт. У розмові з командою проєкту Каарел Вяер (Kaarel Väer), директор з продажів компанії Matek, пояснив, як працює цей підхід і що потрібно для його ширшого застосування в Україні.
Робота починається з лазерного сканування наявної будівлі. За отриманими даними інженери створюють її тривимірну модель, яка відображає геометрію фасаду та його нерівності. На цій основі проєктують панелі й кріплення саме для цього будинку.
Для Teplo технічне рішення розробили естонські інженери у співпраці з українськими колегами, а за виготовлення панелей відповідає місцевий виробничий партнер. Така співпраця допомагає врахувати українські вимоги до пожежної безпеки, енергоефективності та звукоізоляції.
Основу кожної панелі становить дерев’яна конструкція. Для утеплення використовують целюлозу – матеріал природного походження. Вікна та більшість зовнішніх оздоблювальних елементів встановлюють ще на виробництві. Готові панелі доставляють до будинку й за допомогою крана монтують на кріплення, встановлені на наявному фасаді.
«Наш головний принцип – виконати якомога більше робіт на виробництві й скоротити час на будівельному майданчику», – пояснює Каарел.
На виробництві простіше контролювати умови роботи та перевіряти якість виконання. На об’єкті ж дощ, вітер і сніг можуть впливати на строки. Після монтажу команда виконує роботи на стиках між панелями та завершує оздоблення фасаду. Далі зсередини квартир демонтують старі вікна й облаштовують відкоси навколо нових.
Для мешканців такий підхід може означати коротший період незручностей. За досвідом Каарела з попередніх проєктів, роботи на об’єкті можуть займати щонайменше вдвічі менше часу, ніж за традиційного способу реновації. Він також відзначає меншу кількість пилу та будівельних відходів біля будинку. Водночас строки залежать від ретельного проєктування, підготовки та досвіду монтажної команди.
Рішення, яке впроваджують у Ніжині, спирається на досвід оновлення будинків в Естонії та Німеччині. Одним із головних завдань стало його узгодження з українськими будівельними нормами. За словами Каарела, підготовка потребувала більше часу, ніж очікували. Проте отриманий досвід і налагоджена співпраця мають полегшити реалізацію наступних проєктів.
Після завершення робіт громади, ОСББ та будівельні фахівці зможуть оцінити цей підхід на прикладі готового будинку. Для його ширшого застосування важливі вартість, стабільне фінансування та зрозумілі дозвільні процедури. Використання дерев’яних фасадних конструкцій на будинках більшої поверховості також потребуватиме перевірки відповідності українським будівельним нормам.
Каарел бачить значні можливості для застосування цього підходу в Україні. Досвід реновації в Ніжині допоможе визначити, як використовувати такі рішення в інших українських громадах.
